Кам’янець-Подільська міська рада
Управління освіти і науки
Науково-методичний центр
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №12 ім. Л. Дмитерка
Учнівський колектив 8 класу,
керівник
Остапчук Світлана Григорівна
вчитель хімії та біології
«Квітне яблуневий сад, плекає серця
щирість… »
м. Кам’янець – Подільський
2013р
Загін трудових справ ЗОШ №12 ім. Л. Дмитерка
«Яблуневий цвіт»
«Плекаймо наших душ негаснучі свічки
і рідної Вкраїни родючі землі …»
Учні 8 класу:
Борейко Нікіта
Буряк Владислав
Горбачова Віталіна
Горна Анжела
Заболотна Діана
Колодяжна Аліна
Мельник Тетяна
Найму шина Яна
Нікітенко Олександр
Пасєчнікова Аліна
Присяжна Владисла
Пшита Яна
Ободовська Марина
Райтаровська Владислава
Райтаровська Катерина
Серветник Діана
Яковенко Ангеліна
Керівник: вчитель біології та хімії ЗОШ №12
Остапчук Світлана Григорівна
Квітне яблуневий сад, плекає серця щирість…
План
I.
Вступ.
II.
Яблуневий сад –
моя ти радість й втіха.
1.
Чому саме
яблуневий?
2.
Ми продовжуємо
попередників.
3.
Які вони –
турботи й радості?
III.
Наші надії й
сподівання.
1.
Як нам вистояти?
2.
Нові сподівання.
IV.
Ми будемо іти
вперед.
1.
Що чекає тебе
сій садочку?
2.
Віримо, що і
онуків тішитиме твій весняний цвіт!
V.
Висновки.
Квітне яблуневий сад, плекає серця щирість…
VI. Вступ.
Довелося бути нам далеко від землі, що серцю дорога…
Стало все простим і зрозумілим, коли серце цвітом яблуневим
Зацвіло, коли у наш подільський край весна прийшла,
Й заполонила нас п’янким ароматом травневим.
У далекі часи (нас іще і на світі не було),
Закладали біля школи чудовий наш
сад.
Яблуньки маленькі поряд посадили,
Щоб їх цвіту й плоду кожен був би рад.
Йшли роки, злітали дні й години…
Все міцнів й набирався сили милий наш садок.
Наші тата й мами вже його гляділи,
Щоб він плодом й знову цвітом принаджував діток.
Ось і ми вже прийняти турботи про наш рідний сад:
Квітуй, рясній! Ми тебе наш, квітучий, дуже любим,
Мріємо тобі нову ми силу і наснагу дати,
Щоб і наших діток ти голівоньки
голубив…
Заглянемо трішки у сиву давнину. Дуже давно людина стала
вирощувати сади. Плодові рослини були відомі в культурі 5 тисяч років тому.
Висячі сади Семіраміди зараховували в давнину до другого з семи чудес світу. Їм
не було рівних ні за красою, ні за досконалістю і складності виконання - це
головна визначна пам'ятка Стародавнього Вавилону. Спорудження являло собою ряди
кам'яних стовпів, що підтримували склепіння. Зверху кріпилися балки з пальмових
дерев (вони не розбухали від вогкості і не гнили), на яких був насипаний
великий шар землі. В саду росли декоративні і плодові дерева, чагарники,
різноманітні квіти. Рослини, підняті високо над землею, створювали враження
садів, що пливуть у повітрі, звідси їх
назва.
Стародавні греки
та римляни використовували сад як житло так само часто, як і будинок. У літній
час їх життя практично і вдень і вночі відбувалася у внутрішніх двориках, де
росли дерева, були споруджені басейни і фонтани для зволоження повітря. Все це
стало потім характерною рисою садів півдня.
У Київській Русі плодові дерева вирощували з X століття.
У XV-XVI століттях в Москві і навколо неї росли прекрасні сади з вишнею,
сливою, аґрусом. Зараз у нашій країні
вирощують ще й яблуню, грушу, абрикос, персик, суниці, малину, смородину.
Клімат України сприятливий для культури різних овочевих і
ягідних дерев і кущів. Садівництво в Україні відоме з античних часів, його
культивували греки на північному Чорномор'ї, зокрема в Криму. З княжої доби
відомі сади при монастирях (наприклад, з ХІ ст. в Києво-Печерському і княжих
садибах); овочевими деревами є яблуні, груші, черешні, вишні, сливи, волоський
горіх. Як тоді, так і пізніше (аж до ХVII ст.) більше значення для
прохарчування населення мали дико ростучі овочеві дерева й ягоди. Чималого
розвитку садівництво зазнало у ХVI ст.. — ХVII ст., а зокрема у ХVIIІ ст.., коли
воно розвинулося у м., при монастирях, садибах шляхти та козацької старшини;
садівниками були переважно чужинці.
Сад це одна з найхарактерніших рис українського двору XIX
— початку XX ст. Двір переважно був розташований на присадибній ділянці поблизу
житла чи навіть навколо самої хати. Тутешні селяни віддавна вміли прищеплювати
дерева і вивели цим способом багато місцевих сортів яблунь, груш, слив, вишень,
інших плодів із найкращими смаковими якостями, високою врожайністю тощо.
Зокрема, на теренах Середнього Подніпров'я, Поділля, історико-етнографічної
Волині, Полісся й інших регіонів України перевагу віддавали насамперед
розведенню яблунь і груш. За свідченнями етнографів, наприкінці XIX ст. у
Подільській губернії лише сортів яблук налічувалося кілька сотень.
VII. Яблуневий сад – моя ти радість й втіха.
4. Чому саме яблуневий?
 |
Сад посаджений випускниками 1978 – 1979 навчального року
на площі 1га. Молодий сад став прикрасою нової школи. В саду налічується 8
рядів по 10 дерев, є два ряди груш.
Оточений сад з південної сторони алеєю горобини, з північної і східної горіхом
волоським, з західної сторони висаджено кущі спіреї. В саду визначено сорти
яблунь: Ренет Симиренка, Антонівка звичайна, Кальвій сніжний, Папірівка.
Шкільний сад був посаджений в далекому 1979 році. А ми,
що народилися в 2000 році, користуємося плодами цього саду і прикладаємо немало
зусиль по догляду за деревами в саду. Проводимо омолодження саду шляхом
обрізання та насаджування молодих саджанців.
5. Ми продовжуємо попередників.
Пригадалась розповідь вчителя-пенсіонера, який приймав
участь у закладці нашого саду: «Місця посадки яблуні відзначили кілочками.
Відстань між рослинами бажано мати не менше 4 метрів. Для сортів з широкою
кроною відстані збільшують до 5 метрів, а для сортів з мало об’ємною кроною
можна скоротити до 3 метрів. Посадкові ями копали діаметром б0-70 і глибиною 60
сантиметрів. Темний гумусний шар ґрунту складали в одну сторону, а глинистий
або піщаний в іншу. Копати ями, до речі, зручніше з осені, оскільки ранньою
весною грунт на глибині ще мерзлий. У посадкову яму, якщо земля бідна гумусом,
корисно внести два відра перегною, 500 грам суперфосфату та 60 грам калійних
добрив. Перегній і мінеральні добрива необхідно ретельно перемішати з верхнім
шаром ґрунту, вийнятим з ями.
Посадку яблунь робити краще удвох. Один насипає пагорбом
на дно ями удобрену землю, інший встановлює саджанець на горбок, розправляє
коріння і стежить за висотою розташування кореневої шийки над рівнем поверхні
ґрунту. Коренева шийка (межа між корінням і кроною) повинна бути строго на
рівні ґрунту. Не можна допускати великого її заглиблення, інакше зростання
дерев буде сповільненим і пригніченим. Неприпустима і дрібна посадка, коріння
підсихають, гірше приживаються, дають багато порослі. Перед посадкою на горбок
в яму додавали не удобрену землю, узяту з міжрядь, вона не допускатиме дотику
коренів з мінеральними добривами.
Саджанець при посадці струшували, а землю, щоб посилити
її контакт з корінням, ущільнювали ногою. Потім виготовляли лунку для поливу по
діаметру посадочної ями, утворюючи бортик ґрунту висотою 10-15 сантиметрів.
Поливати, до речі, слід з розрахунку 2-3 відра на деревце. Після поглинання
води грунт в лунці потрібно присипати сухою землею, а ще краще перегноєм. Це
запобіжить швидкому випаровуванню вологи. Через 2-3 тижні полив повторювали по
черзі старшокласники.
Протягом першого літа ретельно спостерігали за розвитком
молодих дерев яблуні, своєчасно винищували довгоносиків, гусениць, щоб не
поїдали молоде листя.»
6. Які вони – турботи й радості?
Садівництво досить трудомісткий процес, а садові культури
– найбільш вибагливі.
Бур’яни в саду є серйозними конкурентами не тільки для
молодих, але і для дорослих плодових дерев. Бур’яни споживають багато вологи і
поживних речовин, що пригнічують ріст культурних рослин. Боротьбу з ними
потрібно вести систематично, прагнучи знищити їх з корінням, а не зрізати лише
надземну частину. Застосування гербіцидів для боротьби з бур’янами пришкільних
садах вкрай небажано та й неможливо через небезпеку отруєнь.
Добрива вносимо навесні до розпускання бруньок або восени
після закінчення ростових процесів на площі радіусом 1-1,5 метрів від штамба.
Розкидають їх рівномірно і закладають в грунт на глибину 10-12 сантиметрів в
пристовбурних кругах. При відсутності перегною можна обмежитися тільки
мінеральними добривами. Добриво повторюють через 2-3 роки.
У плодоносному саду удобрюють всю площу, зайняту яблунею.
На 1 метр квадратний вносять 10-15 грам аміачної селітри, 60-75 грам
суперфосфату, 20 грам хлористого калію. Добрива вносять рано навесні або пізно
восени. Засипають їх за допомогою сапи на глибину 10-12 сантиметрів в пристовбурних
кругах і на 15-20 сантиметрів в міжряддях.
Яблуням потрібні часті поливи, але маленькою дозою.
Перший полив зазвичай робимо на початку червня. Норму поливу визначають з
урахуванням зволоження ґрунту на глибину кореневої системи, у молодих яблунь до
40, у плодоносних до 60 сантиметри. Площу зволоження визначаємо за проекцією
крони. Щоб зволожити грунт на глибину 40 сантиметрів, слід вилити під дерево 4
відра води на 1 метр квадратний. Так, для поливу молодих дерев в лунку
діаметром 1-1,2 метри необхідно 3-4 відра води. Плодові дерева з кроною
діаметром 3 метри поливають в чашу з земляним бортом висотою 12-15 сантиметри
по периметру крони. Для кращого проникнення води ґрунт перед поливом глибоко
розпушують, а після поливу яблунь для зниження випаровування вологи проводять
розпушування на глибину 3-4 сантиметри.
Обчищення фруктових дерев є важливою складовою догляду за
садом, яка допомагає збільшити кількість, що дуже важливо, та якість плодів,
забезпечити інтенсивне і регулярне цвітіння, сформувати міцний скелет крони і
своєчасно замінити застарілі гілки, надати рослинам гарний доглянутий вигляд і
обмежити поширення хвороб, шкідників.
Правильно сформоване дерево це:
v компактні розміри (завдяки чому гілки не ламаються під
вагою плодів);
v успішне протистояння хворобам і шкідникам (так як
обрізання створює оптимальну освітленість і гарне охолодження крони);
v продуктивний період життя (період плодоносіння) досягає
30 і більше років;
v з року в рік – стабільні, помірно багаті врожаї якісних
плодів (що особливо актуально для яблунь, які при неправильній обрізці
плодоносять не щороку, а раз на два роки);
v висока зимостійкість.
VIII.
Наші надії й сподівання.
3.
Як нам вистояти?
Члени загону в саду постійно обстежують дерева на стан
захворювання. Шкідники та хвороби дуже негативно впливають на урожайність і
плодоношення саду, тому в саду кожного року проводяться такі роботи:
-
знищення бур’янів;
-
вирізання ушкоджених
гілок;
-
збір гнилих плодів;
-
згрібання опалого
листя; після зими вапном знезаражуються всі шкідники та хвороби, особливо:
яблунева плодожерка, зелена яблунева тля, кліщі.
Лютий-березень:
освітлюємо, омолоджуємо дерева, видаляємо мертві і старі гілки.
Квітень-травень:
освітлення та проріджування крон для запобігання скидання зав’язі і укрупнення
плодів. Велика кількість світла і гарне провітрювання зменшують плодову гниль.
Зараз добре видно стан гілок і їх плодючість, так і рани швидше затягнуться на
корі, в якій почалося активне життя.
Червень-липень:
старі зарослі дерева краще відроджувати зараз, ніж восени. Прищіпка і чистка
посилює налив врожаю.
Серпень-вересень: ранні
сорти вже «віддали» урожай і готові до будь-якої роботи. До того ж вони
встигнуть підготуватися після цієї роботи до зими.
Жовтень-листопад:
можна робити все що завгодно з будь-якими породами. Тільки треба добре обробити
рани після видалення гілок, а навесні знову зачистити їх ножем до живої кори.
4. Нові сподівання.
Що потрібно дереву і його господареві?
Людина вважає, що мета дерева – рости і давати побільше
плодів. Дерево ж, головним чином, бореться за світло і простір. Ось
характеристики ефективного дерева.
Воно повинно бути не вище нас. Високе дерево – трудність,
яку ми самі собі створюємо. Насправді, чим компактніше дерево, тим простіше
йому накопичувати плоди, віддаючи їм усі сили, а не масі гілок, що йдуть в
небо. Усі гілки повинні бути легкодоступні. І не тільки щоб збирати плоди, але
і щоб прищипувати пагони. Кожна гілка крони повинна бути плодовою, тобто
похилою або горизонтальною і відкритою сонцю більшу частину дня. Дерево тільки
тоді буде врожайним, коли всі сили спрямує на живлення плодів. Навіщо йому
«відволікатися» на нарощування гілок?
Отже, якщо при догляді за яблуневими деревами,
дотримуватись вище перелічених критеріїв, сподіваємось отримати гарний та
рясний врожай.
IX. Ми будемо іти вперед.
3.
Що чекає тебе, мій садочку?
Хтось із колег якось зауважив: якщо ми хочемо їсти
яблука, що мають смак і запах, нам треба вирощувати їх на своїй землі.
Істинність цих слів може збагнути кожен, хто хоча б раз куштував плоди
закордонного походження.
Садівництво в Україні переживає не найкращі часи, адже ті
сади, які були закладені ще у радянський період, уже старі і не можуть давати
хороший урожай.
Нашому саду потрібна допомога і не лише працьовитих рук, хоча і це чим далі
стає проблематичним у наш техногенний час. Нам потрібна допомога чуйних
сердець, які зуміють не просто допомогти зберегти наш сад а й оновити його,
покращити новими підходами у вирощуванні яблунь.
4.
Віримо, що й онуків тішитиме твій весняний цвіт!
Сучасне формове (пальметне) плодівництво - молоде,
активно розвивається напрямок. Змінюючи радикально конструкцію крони, сад краще
освітлюється світлом, більш продуктивно працюють листя. Форма і розміри дерев
пристосовані до вимог механізованого виробництва. Крім того, формування служить
засобом для максимального прискорення початку плодоношення і збільшення врожаю.
У пальметних садах можна отримувати надзвичайно високі врожаї більш
високоякісних плодів.
Сад-луг -
новий термін у плодівництві. При такому садівництві на одному гектарі
розміщують до ста тисяч саджанців яблуні. Висаджують їх на відстані не більше
30 см один від одного. Коли однолітки досягнуть висоти 80 см, їх обробляють
спеціальними речовинами - ретардантами, які затримують ріст пагонів у висоту,
одночасно стимулюючи закладку великої кількості квіткових бруньок по всій
довжині пагона. На другий рік пагони рясно цвітуть, а до осені - з багатим
урожаєм. Коли плоди дозріють, на поле виходить комбайн, скошує рослини і
відокремлює плоди і листя. З пеньків на наступний рік з'являються нові пагони.
Сад-луг плодоносить раз на два роки, але дуже рясно.
X. Висновки.
1.
Доки саду – доки бути
людяності на землі.
2.
Вітчизняне
садівництво – шлях до здорового суспільства.
3.
Діти й сад – дві
гілочки любові, що зростають Богові на втіху.
Частина нашого
загону на відпочинку…
Немає коментарів:
Дописати коментар